@prefix rdf: . @prefix fedora: . @prefix ldp: . @prefix dcterms: . ; "2026-03-20T08:06:37+00:00"^^ ; "2026-02-19T14:14:30+00:00"^^ ; ; dcterms:title "Державний історичний архів"@en ; dcterms:abstract "

иївський центральний архів давніх (древніх) актів (КЦАДА) засновано у 1852 р. згідно з указом Сенату від 2 (14) квітня, про організацію центральних архівів для актових книг у Києві, Вітебську та Вільно. В Україні, Литві та Білорусії створювалися регіональні архіви для зберігання документів колишніх установ Великого князівства Литовського і Речі Посполитої XVI-XVIІІ ст.

Ідея створення архіву для актових книг виникла серед членів Тимчасової комісії для розгляду давніх актів і зустріла підтримку з боку адміністративних кіл київського, подільського і волинського генерал-губернаторства. 1849 р. генерал-губернатор направив у Петербург доповідну записку, складену членом комісії М.Д. Іванишевим, про необхідність створення архіву, в якій підкреслювалася юридична та історична цінність актових книг. Питання було вирішено 1852 р. Всі установи, в яких зберігалися актові книги, мали скласти на них описи і відправити їх у Київ. Упродовж 1852-1854 рр. із повітових судів, казенних палат, городових магістратів та інших установ 25-ти міст і містечок Київської, Подільської і Волинської губерній надійшли 5833 книги і понад 453 тис. окремих документів за минулі століття до 1799 р. включно. В наступні роки архів прийняв із місцевих установ 50 книг, і з Київської Археографічної Комісії 1598 документів, із київських губернських установ, зокрема Київської казенної палати і Київської губернської канцелярії надійшло понад 8,5 тис. цивільних та 85 тис. кримінальних справ, переважно адміністративних і судових установ Гетьманщини XVIII ст.; з Чернігівської казенної палати одержано документи монастирів на маєтки, секуляризовані 1786 р. З 80-х рр. XIX ст. КЦАДА за складом документів поділявся на три відділення: а) основний комплекс – актові книги; б) окремі документи в кількості понад 456 тис.; в) документи фондів установ Гетьманщини XVIII ст., в основному Київщини.

$\"Highslide$ $\"Highslide$

Архів підпорядковувався Міністерству народної освіти і Правлінню Київського учбового округу, перебував під наглядом київського, подільського і волинського генерал-губернатора. Безпосередньо архів підпорядковувався правлінню Університету Св. Володимира, в приміщенні якого й розміщувався. Керівництво архівом покладалося на завідувача університетської бібліотеки – бібліотекаря, який вважався також архіваріусом. Штат архіву складався з двох помічників архіваріуса і двох писарів. Нечисленність і низька оплата праці архівістів призводили до частої зміни чиновників. 1883 р. замість двох посад помічників завідувача та двох писарів запровадили по одній посаді з більшим жалуванням. 1884 р. архів приєднали до навчально-допоміжних установ університету. 1892 р. КЦАДА оголосили самостійною одиницею в структурі університету. 1903 р. архів було виведено з підпорядкування завідувача бібліотеки й затверджено новий штат, яким передбачалися посади завідувача архіву – архіваріуса, секретаря та двох помічників і писарів-копіїстів. 1912 р. збільшено заробітну плату співробітників, кількість їх збільшилася до восьми осіб (без технічного персоналу). У такому складі архів працював до 1917 р.

$\"Highslide$

Створення науково-довідкового апарату (НДА) розпочалося з укладення каталогу актових книг XVI-XVIII ст., надрукованого в «Университетских известиях» за 1862-1864 рр. їх описування розпочалося 1855 р. Першими в роботу було взято актові книги XVIII ст., оскільки вони найчастіше використовувалися при наданні довідок. Залучення до роботи співробітників з вищою освітою, зацікавлених у вивченні історії, І. Новицького, К. Козловського, І. Каманіна, О. Левицького та ін. сприяло тому, що до серед. 1890-х рр. було описано 90 книг, з яких видрукувано 44. Основна увага приділялася описуванню найдавніших книг XVI ст. і книг установ Київського воєводства XVII-XVIII ст. Опис здійснювався поактово з викладом змісту кожного документа. Величезний обсяг роботи, поактовий метод описання, невеликий штат архіву не сприяли просуванню роботи. З 1869 р. до початку Першої світової війни було видрукувано описи лише 79 книг, хоча підготовлено майже удвічі більше.

$\"Highslide$

Важливою проблемою було виявлення вписаних до книг фальшивих актів. Результатом дослідження І. Каманіним фактів підробок записів у актових книгах стала його доповідь на XI Археологічному з'їзді. Завдяки вивченню ним українського скоропису XVI-XVIII ст. вийшов у світ палеографічний збірник, відзначений Уварівською премією Російської академії наук. І. Каманіним спільно з співробітницею архіву О. Вітвицькою було підготовлено до видання альбом водяних знаків, які мали стати інструментом для розпізнавання підроблених актів. Співробітники КЦАДА брали участь у виявленні, відбиранні, копіюванні, археографічному опрацюванні актових документів для видання в «Архиве Юго-Западной России» (К., 1859-1914. - Ч. І-VIII). Низку томів упорядкували І. Каманін, К. Козловський, І. Новицький, який, крім того, уклав іменний і географічний покажчики до 27-ми томів «Архіву».

$\"Highslide$

У 1917-1920 рр. – за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, більшовицької влади – співробітники КЦАДА, зокрема І. Каманін, В. Романовський та інші брали участь в розбудові архівної системи в Україні, розробленні теоретичних, методичних і практичних засад архівної реформи. В цей складний час архів не тільки зберіг свої фонди, але й прийняв на зберігання важливі документи, зокрема, колекцію метричних книг церков Поділля XVI-XVIII ст., колекцію зібраних Київською археографічною комісією документів XIV-XVIII ст.

У 1924 р. КЦАДА передано у відання Укрцентрархіву. «Положення про Центральне архівне управління, установи при ньому та його місцеві органи» від 25 січня 1928 р. визначило компетенцію і функції Центрального архіву стародавніх актів у м. Києві. КЦАДА оголошувався науково-організованим сховищем архівних документів науково-історичного значення, затверджувалися профіль і структура архіву, які склалися в другій половині XIX ст. Архів мав таку структуру:
а) відділ актових книг, грамот й ін. документів литовсько-польської доби;
б) відділ колекцій та приватних фондів;
в) відділ архівних фондів установ Київщини XVII-XVIII ст.

"@en ; rdf:type ; rdf:type ; fedora:created "2026-02-19T14:19:36.160809620Z"^^ ; fedora:lastModified "2026-03-20T08:06:39.974330698Z"^^ ; fedora:createdBy "admin" ; fedora:lastModifiedBy "admin" ; rdf:type ldp:BasicContainer ; rdf:type ldp:Resource ; rdf:type fedora:Resource ; rdf:type ldp:RDFSource ; rdf:type ldp:Container ; rdf:type fedora:Container .